Гулівер став хлопчиком-юнгою
Таємницю священних небес,
Хочеться всім розгадати.
У пошуках істини темрява відгалужень,
Буяє в сказі біс,
Хоче план нав'язати,
Це мрія отримати світло любові поколінь,
Тільки Всевишній Господь, відповідь може дати!
Юна віконтеса кивнула:
- Ти добре бачу, співаєш!
Гулівер зазначив:
- Так, воно навіть і непогано крокувати напівголим, під спекотним сонцем, з такою гарною дівчинкою, як ви!
І знову хлопчик ойкнув, наступивши на гострий камінчик. І його вигляд був незадоволений.
Віконтеса помітила:
- Звичайно, віра повинна бути заснована на розумних доводах! Ось, наприклад, Ісус претендує на роль Всевишнього Бога. Однак він вчить: ударили тебе по правій щоці - підстав ліву! А у Старому Заповіті, навпаки, дає накази винищувати і жінок і дітей, і навіть свійських тварин!
Гулівер відповів:
- Ви, мабуть, добре знаєте Біблію!
Віконтеса кивнула:
- Та я її читала. І там багато жорстокостей і безглуздостей! Типу наказу одружуватися з блудницями, або наказом вбивати невинних. А Єлисей нацькував ведмедиць на дітей, які лише подразнили його за плеш!
Хлопчик Гулівер помітив:
- І люди часом так роблять, творячи жорстокість!
Дівчинка підтвердила:
- Та чинять! Але честі це їм не робить!
Хлопчик-капітан зазначив:
- На превеликий жаль, буває часом, що доводиться застосувати жорстокість. Ну, якщо немає іншого способу виховання! Та й взагалі, що тебе бентежить?
Віконтеса зазначила:
- З одного боку крайня жорстокість Старого Завіту, і водночас м'якість Ісуса Христа, який благав навіть розп'ятий, за своїх катів!
Гулівер розвів руками і відповів:
- Я не знаю! Поки що важко сказати, чому і що... Треба зібратися з думками. Але втім. Тут питання, а життя Землею не закінчується. І може, вбивши дитину за допомогою ведмедиці Єлисей, її позбавив від вічних страждань у геєнні вогненної, одразу ж перенісши до раю?
Віконтеса хихікнула і відзначила:
- Так будь-який убивця може сказати - я йому не дав згрішити! І переніс у рай!
Хлопчик Гулівер хотів заперечити, але думки якось не спадали на думку. Та й про що тут казати? Тут слід бути досвідченим Богословом. І то не всі питання і теологи, і богослови здатні дати задовільний відповідь. Наприклад - чому при Всемогутньому та люблячому Богу існує зло? Бог хоче, щоб зло існувало чи не може з ним покінчити?
І тут дуже складно відповісти конкретно. Або так виходить, чи інакше. Але існує парадокс, що будь-який варіант відповіді всіх не влаштує.
Хлопчик-капітан вимовив із сумною посмішкою:
- Ось ви, наприклад, живете тисячу років не старіючи. Так радійте цьому. Тому що вам Бог дав благодать та вічну юність. А простим людям не дав. І на те є його промисел!
Віконтеса кивнула:
- Амінь! Це здорово!
Гулівер заспівав:
Бог найбільший милістю бездонною,
Створив Ти Землю, висоту небес.
Заради людей Твій Син єдинородний,
Зійшов на хрест, а потім воскрес!
Дівчинка кивнула і прочирикала:
На небесній перекличку,
Зберуться всі мої друзі,
На небесній перекличку,
Там з милості Господньої,
Я буду!
Гулівер підморгнув їй і заспівав у відповідь:
Боже мій, це Ти, це Ти,
Я з Тобою всюди зустрічаюся.
Коли рву мимохідь квіти,
І з любов'ю Тобі поклоняюсь!
Єгова вінець краси,
У світлі дня та північному сяйві...
Це думки мої та мрії -
Це юності світлого бажання!
Дівчинка кивнула з променистою усмішкою:
- Та гарна в тебе пісня, проте, я хочу, щоб ти ще заспівав!
Гулівер заспівав із посмішкою: