Гулівер став хлопчиком-юнгою

Часть 1 из 12 Информация о книге

Гулівер став хлопчиком-юнгою
АННОТАЦІЯ
Цього разу легендарний мандрівник Гулівер опинився як юний раб, перетворившись на хлопчика, який тупає босими ніжками по гострому каменю. А потім став юнгою на піратському кораблі.
. РОЗДІЛ Љ 1.
Перехід був досить довгим. Дорога кам'яниста, та гаряче каміння тропічного клімату. І сонце тільки-но стало схилятися до заходу сонця.
Хлопчик Гулівер йшов разом із дівчинкою-пані. Вона шльопала босими ніжками куди впевненіше, ніж її став таким юним, на вигляд років дванадцяти візаві.
Хлопчик Гулівер пробурмотів:
- Я втомився і хочу пити!
Дівчинка зі смішком відповіла:
- Ти кріпак! А рабам не можна щось просити у панів!
Хлопчик зітхнув. Ще недавно він був дорослим і капітаном, а зараз виявився лише босоногим шкетом, якого понукають, як хочуть!
Але ось пішов привал. Конвой вирішив відпочити та перекусити. Полонені хлопчаки ще кілька годин тому дорослими зупинилися.
І їм дозволили трохи випити води та з'їсти по коржі з сиром та часником.
Місцева їжа здалася Гуліверові смачною. Крім того, він оцінив, що тепер у нього юні, здорові, абсолютно цілі зуби. Після чого підбадьорився.
Тільки босі підошви ніг, дуже вже були збиті та подряпані об камінці.
Потім вони знову вирушили в дорогу.
Тут дні були якісь довгі, чи так здавалося?
Дівчинка запитала у Гулівера:
- Ось ти віриш у свого Бога, але зміг би, наприклад, за віру піти на багаття!
Юний мандрівник відповів:
- Я противник крайнощів та фанатизму!
Дівчинка погодилася:
- Це правильно! Але ж серед вас були ті, хто йшов на смерть!
Гулівер з усмішкою відповів:
- Різні були! Хто йшов на болісну смерть, а хто й зраджував! І не тільки під дулом пістолета, але заради користі!
Дівчинка посміхнулася. Її босі ніжки човгали по великому гравію, і видно їй навіть подібне подобалося.
Вона заспівала:
Любов Христа прекрасна і чиста,
Вона суцільна, яскрава краса.
При цьому багато у світі нашого зла,

Напевно все ж таки сильний Сатана!
Хлопчик Гулівер здивувався:
- А звідки цей псалом?
Дівчинка з усмішкою відповіла:
- Сама написала! А що непогано?
Гулівер відповів із усмішкою:
- Чесно кажучи, непогано! Але ти в Христа віриш?
Юна віконтеса логічно помітила:
- В якому сенсі?
Хлопчик-капітан буркнув:
- Ну що він Бог!?
Дівчинка знизала плечима і відповіла:
- Що він Всемогутній Бог і творець всесвіту немає. Але в те, що він, можливо, мав якісь чарівні здібності - цілком!
Гулівер уточнив:
- А чому не віриш у Його Божественну природу?
Дівчинка впевнено відповіла:
- Тому, що погодься безглуздо Всемогутньому йти на хрест! Дуже навіть безглуздо, маючи силу не зуміти себе захистити!
Хлопчик-капітан відповів:
- Він це зробив, щоб узяти всі наші гріхи на себе!
Юна віконтеса хихикнула і відповіла:
- Не дуже віриться, що у Всевишнього Бога не було іншого способу врятувати людство, ніж Самому йти на хрест. А як же нескінченна мудрість творця?
Гулівер знизав плечима і відповів:
- Ну ... Є таємниці в які і ангели хочуть проникнути! Та й взагалі може бути інакше і не можна!
Дівчинка кивнула:
- Ось я тобі накажу врізати ціпками по босих п'ятах, і тоді стане можна!
Виникло тяжке мовчання. Гулівер не знав, що додати. Насправді теологи сперечаються вже багато століть. І справді парадокс: люди додавши собі черговий, дуже великий злочин отримали шанс на порятунок. Тут ще довго можна сперечатися. І про те чи не приніс Син своєю жертвою викуп. Тільки кому? Батькові це дивно, хіба Отець почав би брати такий викуп як смерть Сина. Але й Сатані теж звучить блюзнірством.
І так одержує погано і так погано.
Гулівер зітхнув:
Скільки людей стільки й думок,

Перейти к странице:

Следующая страница