ПутІн-Попаданець У ГІтлера

   Тут до речі, ще питання чи не збирався Сталін ударити по Третьому Рейху в 1941 році? Або навіть у сорок другому краще підготувавшись.
   Існує знаменита тетралогія Суворова-Резуна, де він доводить, і намагається логічно обґрунтувати напад Сталіна на Третій Рейх. Ну, Путін, звичайно ж, у минулому житті не мав часу цю працю читати цілком. Але в стислому вигляді йому це показували. Основні аргументи Суворова-Резуна та коментарі до них.
   Наприклад, СРСР і справді переміщав війська ближче до свого західного кордону. І справді мав перевагу у чисельності танків. Щоправда, не вісім разів як пише Резун, а приблизно в чотири рази. Щодо якості машин теж не так однозначно. Приблизно дві тисячі радянських танків були сильнішими за німецькі: це КВ-1, КВ-2, Т-34, Т-28 і Т-35. Особливо потужний був КВ-2 із 152-міліметровою гаубицею. І його не могли пробити німецькі танки з усіх боків та ракурсів, як і КВ-1.
   Але це не так однозначно. Наприклад, КВ-2 робив лише один постріл у дві хвилини, і спробуй по швидкому німецькому танку потрап. А той цілком міг пошкодити ковзанки, і радянська машина знерухомлена. У практичному плані хороша Т-34. Її в лоб не пробити німецькому танку, хіба що в борт.
   Але також проблеми. Оптика та оглядовість неважливі, коробка передач виходить з ладу, і її важко перемикати. Т-28 вже морально застарілих танк, хоча з двома гарматами, але гірше за тридцятьчетвірки в бронюванні. А екранований даний танк не дуже хороший у ходових якості. Т-35 - справжній монстр - три гармати, сім кулеметів - п'ять веж. Але це цей танк не може обернутися. Та й броня з п'яти веж неважлива.
   Танки серії БТ - з одного боку начебто гарні: швидкість майже сто кілометрів на годину на шосе. Але в реальному бою колона танків все одно з'їздити не зможе. А броня слабка, і таку машину можуть пробивати навіть протитанкові рушниці. Крім того, у танка ще баки з бензином великі, його можна вивезти з ладу пострілами великокаліберного кулемета. Та не дуже дана машина. Наймасовіший танк Т-26 з 45 міліметровою гарматою поступався німецькому Т-3 і озброєнням, і бронею, близький за ходовими якостями.
   Загалом, звичайно ж, СРСР мабуть сильніше був у танках, але випуск нових машин і літаків ще тільки розкручувався, і вони ледве почали вступати до військ. Нова авіація була ще не освоєна, та й танки теж. Мало того, і технічну документацію на нові радянські танки не видали командирам. І в результаті перед війною машини КВ і Т-34 не обкатали. І німці якось нові тридцятьчетвірки й не помітили. Вперше на танк Т-34, якщо вірити мемуарам Гудеріана, звернули увагу лише в жовтні 1941 року. А куди ціла тисяча таких машин раніше поділася?
   Тим більше під час війни якість тридцятьчетвірок, що випускаються, не тільки не зросла, а й знизилася. У тому числі й якість броні. Та й радянських льотчиків не встигли навчити, як слід користуватись радянською технікою. Та й загальний військовий обов'язок було введено лише восени тридцять дев'ятого року.
   Плюс ще й сталінські репресії, що ослабили армію, вибили досвідчені, і освічені кадри.
   Плюс ще набір снарядів особливо для нових танків. Ну можна ще багато порівнювати. Ось справді танків і літаків у СРСР більше, ніж у Третього Рейху. Зате автомобілів і мотоциклів вже більше у німців більше, ніж удвічі. І пістолет-кулеметів у Вермахта більше. Плюс її тимчасово переважають у піхоті. Щоправда, тому що Німеччина раніше провела загальну мобілізацію. Але чи однаково нападати на Третій Рейх, поступаючись в особовому складі? Це ж ідіотизм!
 
   Щоправда, сам Путін так і вчинив із Україною. Але, може, через це і опростоволосився.
   Але тут треба сказати є дві великі різниці. Українську армію, яка не могла якихось ополченців перемогти у 2014 році, ніхто не вважав за серйозну бойову силу - навіть американці. А вермахт захопив Європу за два місяці - є велика різниця. Навіть дуже велика різниця.
   Дуже низьким був авторитет української армії до війни, і може тому зазвичай обережний Володимир Путін і зважився на цю авантюру. Плюс ще Китай таємно дав добро. Але вже в перші дні з'ясувалося, що бліцкриг не проходить. І втрати, особливо у елітних частинах величезні.
   Ось справді є якась незрима сила, яка всі імперії руйнує. З часів царя Ксеркса, напевно, першої справжньої величезної імперії античного світу. Велика Держава Олександра Македонського теж виявилася недовговічною. Точніше розвалилася за кілька років по смерті цього царя.
   Ще раніше Єгипет вів завойовницькі війни, але теж втратив володіння. Можна згадати і Ассирію. Теж дуже велика держава була. Ну і Вавилон часів Навуходоносора, хоч недовго вічний. Довгий час проіснувала Римська імперія. Навіть у шкільних підручниках історії, їй присвячена майже половина обсягу часу античності.
   Але і вона занепала і розвалилася. Тут можна наводити багато прикладів. Була імперія Карла Великого - розділилася відразу після смерті короля-завойовника. Арабський халіфат виник - найбільша територією імперія, від Франції до Індії, але вона розвалилася. Османська імперія, теж хоч і повільніше розсипалася. Імперія Чингісхана найбільша сухопутна держава часів людства. Але помер Чингісхан, і її почали дробити сини та онуки. А потім, дійшовши до Африки до Відня, монголо-татари видихнулися і знову розвалилися. Тамерлан пробував вогнем і мечем цю імперію відновити, але щойно помер, його Тимурат напередодні безслідно в негу.
   Найбільша за населенням і територією в історії людства була, мабуть, Британська імперія з колоніями та домініонами. Але вона досить швидко розвалилася. І була ще Іспанська колоніальна імперія, що розсипалася ще раніше.
   Царська Росія, вийшовши на пік за правління Миколи Другого, зіткнулася з Японією. І ніби на підтвердження того факту, що є антиімперська сила, царські війська цю війну програли. І ніби зла доля їх переслідувала. Стільки було в тій війні невдач і невдачі, від початку до кінця. Ось і не вір після цього у долю всіх держав.
   Потім у першу світову не дуже щастило, і стався військовий, і скоріше навіть палацовий переворот. Після чого до влади прийшов нелегітимний тимчасовий уряд.
   Ну а потім і більшовики з громадянською війною. Ну-да за Сталіна був новий підйом імперії, але ціною величезної крові. І після смерті вождя стався двадцятий з'їзд та аварія культу. І СРСР почав втрачати свої позиції вже за Хрущова.
   А потім і Горбачов узяв та добив радянську імперію. Причому не можна сказати, що Михайло Сергійович зробив це навмисне. Тоді всі були охоплені чадом перебудови. І сам особисто Володимир Путін хоч і офіцер КДБ, але став затятим демократом. І був проти ГКЧП, і теж тішився крахом КПРС. І став правою рукою Собчака. І активно підтримував Єльцина. У тому числі й у жовтні 1993 року. Та крах СРСР був, але більшість народу і особливо еліти тріумфувала!