Гулівер став хлопчиком-юнгою
У шістнадцять років вже сивий скроню,
Від сліз набрякли вдів нещасних обличчя!
Але що таке, ти божевільний брат?
Ні, ти божевільний, близький відповідає!
За підлість хтось у трона, наш солдат,
Вважає, що свояк - поганий Каїн!
У землі потоки крові жили рвуть,
І пульс з ядра ударом відгукнеться.
Застиг снарядом битий у ниві плуг,
Ох, до чого багряним стало Сонце!
Але віра є, що Ісус прийде.
Помирить братів, принесе Спасіння!
Тоді забудемо помсти мерзенний рахунок -
У душі всіх нас панує, хай пробачення!
Після чого дівчата-піратки захихотіли над юнгою. І це було просто супер.
Після чого з трюму галіону виволокли, бочки з пивом і вином, почали пити і вирувати.
А який танець танцювали босі, дівочі ніжки красунь. Наскільки це чудово виглядало.
І їхні м'язисті ікри так і сяяли. Ось це справді дівки що треба.
Хлопчик Гулівер теж випив, і заспівав із запалом;
У кожного свій особистий погляд кохання -
Поняття краси та ідеалу!
Хоч люди до нього не дорослі,
Але людина вже не мавпа!
І тут, зрозуміло, можна і афоризмів злегка взяти і додати типу таких, дотепних;
Боса п'ята дівчинки найвірогідніше здобуде модні туфлі!
Але щось на думку не спадає щось оригінальне
Ось, наприклад:
Будь-який вік покоряється коханню,
І дивиться хлопчик дуже гордо.
Його очі в темряві блищать,
Крутий буде результат!
Хоча це все скажемо так - дурість та банально.
Втім, з іншого боку, можна сказати, що навіть і круто.
Гулівер заспівав:
Я скачу. Але я скачу інакше,
А точніше стрибаю як воша.
І можу безпосередньо врізати здачі,
Ти хлопчика босого не тремтить!
А потім Гулівер заспівав щось більш цивілізоване;
Хочемо в чудовому світі раю жити -
У якому немає хвороб, старих телиць.
Щоб нескінченною стала життя нитка,
Щоб щодня щасливий та веселий!
Де колір подібний до веселки навесні,
Латаття, наче золото зі смарагдом.
Де була вже давно схожа на мрію...
Будь-який пацан здатний зробити диво!
О Батьківщина, святий Божий смуток;
Твої берези в цятку, блиск металу...
І Господу я про одного молюся,
Щоб Батьківщина у славі процвітала!
Але тут уже в похід боєць пішов,
Він ніби варвар воїн марширує!
Ми зробимо планеті добре -
Щоб не пронизали матір рідну кулю!
Атака тролів, шалений натиск;
Несе супостатів валлавина!
А тому, навіщо нам спекотна суперечка,
Коли Вітчизна в кулаку єдина!
Але знову орків нелюдів оскал,
Їм людина, як у горлі кістка застрягла!
І гоблін у дикій люті гарчав,
Але ми застосували від раті дару!
Але ось перемога над ворогом близька,